Змістовий модуль 5 - страница 3

Задача №1. У хворого К., 32 р. на місці мозолю на правій долоні на рівні II міжпальцьової складки виникла болюча припухлість, гіперемія та локальна гіпертермія шкіри, набряк на тилі кисті. Вкажіть найбільш імовірне ускладнення, яке розвинулось у хворого?
Фурункул;

Панарицій

Підмозольний абсцес;

Комісуральна флегмона кисті;

Серединна флегмона кисті;

Вірна відповідь: D.

Задача №2. У хворого К., 32 р. на місці мозолю на правій долоні на рівні II міжпальцьової складки виникла болюча припухлість, гіперемія та локальна гіпертермія шкіри, набряк на тилі кисті. Вкажіть, яким розрізом слід виконати розкриття гнояка у хворого?
Паралельно II міжпальцевій складці на долоні;

Перпендикулярно II міжпальцевій складці на долоні;

Паралельно II міжпальцевій складці на долоні та тилі;

Перпендикулярно II міжпальцевій складці на долоні та тилі;

Перпендикулярно II і III міжпальцевій складці на долоні.

Вірна відповідь: В.

Задача №3. У хворого діагностовано шкірний панарицій і виконано висічення країв відшарованого епідермісу. Через два дні хворий звернувся повторно із скаргами на посилення болю в пальці, виявлено набряк пальця та локальну болючість при пальпації. Який вид панарицію у даного хворого?
Пароніхія;

Підшкірний панарицій;

Сухожилковий панарицій;

Суглобовий панарицій;

Панарицій у вигляді „пісочного годинника”.

Вірна відповідь: Е.

Задача №4. У хворого діагностовано шкірний панарицій і виконано висічення країв відшарованого епідермісу. Через два дні хворий звернувся повторно із скаргами на посилення болю в пальці, виявлено набряк пальця та локальну болючість при пальпації. Який захід слід було виконати для уникнення ускладнення у даного хворого?
Рентгенографія пальця;

УВЧ пальця;

УФО пальця;

Гіпертонічні ванночки;

Зондова ревізія рани.

Вірна відповідь: Е.

Задача №5. Після потрапляння скалки під ніготь у хворого виник біль під нігтем, гіперемія шкіри навколо нігтя і гнійні виділення з-під вільного краю нігтя. Діагностовано піднігтьовий панарицій. Яке хірургічне лікування необхідне даному хворому?
Висічення епоніхії;

Повне видалення нігтьової пластинки;

Крайове видалення нігтьової пластики;

Операція Канавела;

Бічні розрізи за Клаппом.

Вірна відповідь: С.

Задача №6. До хірурга звернувся хворий через 7 днів після початку захворювання зі скаргами на біль, почервоніння шкіри та свербіж на тильній поверхні 2-го пальця правої кисті. При об‘єктивному обстеженні на тильної поверхні 2-го пальця правої кисті визначається щільний набряк, гіперемія та локальна болючість. Який найбільш імовірний діагноз у даного хворого?
Шкірний панарицій;

Підшкірний панарицій;

Фурункул;

Еризипелоїд;

Алергічний дерматит.

Вірна відповідь: D.

Задача №7. До хірурга звернувся хворий через 7 днів після початку захворювання зі скаргами на біль, почервоніння шкіри та свербіж на тильній поверхні 2-го пальця правої кисті. При об‘єктивному обстеженні на тильної поверхні 2-го пальця правої кисті визначається щільний набряк, гіперемія та локальна болючість. Яке лікування необхідне призначити даному хворому?
УВЧ;

Розкриття гнояка;

Пеніцилін-новокаїнова блокада;

Рентгенотерапія;

Гіпертонічні ваннаочки.

Вірні відповіді: С, D.

Задача №8. У хворого виявлено напівзігнуте положення 2-го пальця правої кисті, набряк, біль в ділянці міжфалангового суглобу, який різко посилюється при рухах та осьовому навантаженні на палець. Хворіє впродовж 5 днів, захворювання пов‘язує з травмою пальця на виробництві. Який діагноз найбільш імовірний у даного хворого?
Артрит 2-го пальця;

Остеомієліт 2-го пальця;

Сухожилковий панарицій;

Суглобовий панарицій;

Кістковий панарицій.

Вірна відповідь: D.


5.5. Тести для самоконтролю:

U-подібна флегмона кисті є ускладненням:

A. Тендовагініту І пальця китиці.

B. Тендовагініту ІІІ пальця китиці.

C. Пароніхії.

D. Піднігтьового панарицію.

E. Карбункула киcті.

Вірна відповідь: А.


Яку анестезію використовують для розкриття панарицію?

А. За Лукашевичем-Оберстом.

B. За Куленкампфом.

C. За Вишневським.

D. Внутрішньовенний наркоз.

E. Ендотрахеальний наркоз.

Вірна відповідь: А.


Необхідною умовою лікування сухожилкового панарицію є:

А. Розкриття піхви сухожилка.

B. Внутрішньовенне введення антибіотиків.

C. Коротка новокаїнова блокада.

D. Пластика сухожилка.

E. Аутогемотерапія.

Вірна відповідь: А.


Які анатомічні особливості будови пальців сприяють розповсюдженню запального процесу на кисті?

Товщина шкіри на долонній і тильній поверхнях;

Коміркова будова підшкірної клітковини пальців;

Кровопостачання пальців;

Інервація пальців;

Синовіальні піхви сухожилків.

Вірні відповіді: A, B, E.


Які умови сприяють виникненню запального процесу на кисті?

Наявність вхідних воріт для інфекції;

Забрудненість кисті;

Добре кровопостачання пальців кисті;

Травматизація кисті;

Відсутність волосяних фолікулів на долонній поверхні.

Вірні відповіді: A, B, D.


Які стадії запального процесу на кисті?

Серозна;

Інфільтративна;

Гнійно-некротична;

Гнилісна;

Проліферативна.

Вірні відповіді: A, B, С.


Які види панарицію існують?

Шкірний;

Підшкірний;

Судинний;

Сухожилковий;

Кістковий.

Вірні відповіді: A, B, D, Е.


Які види флегмон кисті існують?

Надапоневротична;

Підапоневротична;

Кісткова;

Комісуральна;

У-подібна.

Вірні відповіді: A, B, D, Е.


Виберіть характерний прояв підшкірного панарицію?

Біль локальний пульсуючого характеру;

Напівзігнуте положення пальця;

Палець синьо-багрового кольору веретеноподібної форми;

Бічна рухливість пальця;

Наявність гнійної нориці з виділенням секвестрів.

Вірна відповідь: A.


Виберіть характерний прояв сухожилкового панарицію?

Біль локальний пульсуючого характеру;

Напівзігнуте положення пальця;

Палець синьо-багрового кольору веретеноподібної форми;

Бічна рухливість пальця;

Наявність гнійної нориці з виділенням секвестрів.

Вірна відповідь: В.


Виберіть характерний прояв суглобового панарицію?

Біль локальний пульсуючого характеру;

Напівзігнуте положення пальця;

Палець синьо-багрового кольору веретеноподібної форми;

Бічна рухливість пальця;

Наявність гнійної нориці з виділенням секвестрів.

Вірна відповідь: D.


Виберіть характерний прояв кісткового панарицію?

Біль локальний наростаючого пульсуючого характеру;

Напівзігнуте положення пальця;

Палець синьо-багрового кольору веретеноподібної форми;

Бічна рухливість пальця;

Наявність гнійної нориці з виділенням секвестрів.

Вірна відповідь: Е.


Виберіть характерний прояв пандактиліту?

Біль локальний пульсуючого характеру;

Напівзігнуте положення пальця;

Палець синьо-багрового кольору веретеноподібної форми;

Бічна рухливість пальця;

Наявність гнійної нориці з виділенням секвестрів.

Вірна відповідь: С.


Яка флегмона кисті найчастіше є ускладненням мозольного абсцесу?

Надапоневротична;

Підапоневротична;

Комісуральна;

У-подібна;

Тенара.

Вірна відповідь: С.


Яка розрізи використовують при лікуванні підшкірного панарицію?

Лінійні бічні за Клаппом;

Напівовальний обрамляючий за Костіним;

Розріз біля основи нігтя за Кеневелом;

Г-подібний по тильно-бічній поверхні пальця;

Бічні розрізи з додатковим розрізом в ділянці тенара.

Вірні відповіді: А, В.


Яка розрізи використовують при лікуванні піднігтьового панарицію?

Лінійні бічні за Клаппом;

Напівовальний обрамляючий за Костіним;

Розріз біля основи нігтя за Кеневелом;

Г-подібний по тильно-бічній поверхні пальця;

Бічні розрізи з додатковим розрізом в ділянці тенара.

Вірна відповідь: С.


Яка розрізи використовують при лікуванні суглобового панарицію?

Лінійні бічні за Клаппом;

Напівовальний обрамляючий за Костіним;

Розріз біля основи нігтя за Кеневелом;

Г-подібний по тильно-бічній поверхні пальця;

Бічні розрізи з додатковим розрізом в ділянці тенара.

Вірна відповідь: D.


Яка розрізи використовують при лікуванні гнійного тендовагініту I пальця?

Лінійні бічні за Клаппом;

Напівовальний обрамляючий за Костіним;

Розріз біля основи нігтя за Кеневелом;

Г-подібний по тильно-бічній поверхні пальця;

Бічні розрізи з додатковим розрізом в ділянці тенара.

Вірна відповідь: Е.


Яке ускладнення може виникнути при розкритті флегмони тенара?

Пошкодження поверхневої артеріальної дуги;

Пошкодження глибокої;

Пошкодження серединного нерва;

Пошкодження променевого нерва;

Пошкодження ліктьового.

Вірна відповідь: С.


Який простір необхідно дренувати при розкритті перехресної флегмони кисті?

Надапоневротичний;

Підапоневротичний;

Простір Пирогова-Парона;

Комісуральні проміжки;

Міжп‘ясткові проміжки.

Вірна відповідь: С.


Література:

Основна:

Гостищев В.К. Общая хирургия. М., “Медицина”, 1997.- С. 326 – 342, 116 – 121.

Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999.- С. 235 – 240.

Петров С.П. Общая хирургия. СПб., 2004. – С. 188-211.

Хірургія. Т.1. / За ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова. Дніпропетровськ, „Дніпро-VAL”, 2006. – 443 с.

Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ, "Здоров'я", 2004.- С. 208 – 216.


Додаткова:

Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. М., “Медицина”, 1987.- С. 33-42.

Методика обстеження хірургічного хворого / За ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология. Минск, 1998.

Попов В.А., Воробьев В.В. Панариций. Москва, 1986.

Хирургия в вопросах и ответах. / Под ред. И.А. Ерюхина. С.-Пб., 1999. – 218с.

Хоронько Ю.В., Савченко С.В. Справочник по неотложной хирургии М: «Феникс», 1999. – 605 с.

Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского. Москва: Медицинская литература, 2002. - 384 с.

^ 24. ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КІСТОК.


1. Актуальність теми: Гостра гнійна хірургічна інфекція займає провідне значення в структурі гострої хірургічної патології. Лікар повинен знати і вміти проводити профілактику та лікування цієї па­тології. Гострий гематогенний остеомієліт відрізняється тяжким перебігом, вираженим синдромом інтоксикації. Ураження метаепіфізу в дитячому віці призводить до відставання кінцівки у рості. Несвоєчасно або неадекватно лікований гострий процес може перейти у хронічну форму, що часом призводить до інвалідізації.

Травматичний остеомієліт – захворювання, що є нерідким ускладнення відкритих переломів. Відрізняється торпідним перебігом, може супроводжуватися утворенням нориць, слугує хронічним джерелом інфекції.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год


3. Навчальна мета (конкретні цілі):

3.1. Знати:

- основні етіологічні чинники гематогенного та травматичного остеомієліту;

- теорії виникнення гострого гематогенного остеомієліту;

- порушення обміну, функції внутрішніх органів при гострій гнійній інфекції кісток;

- організацію роботи і гігієнічний режим у відділенні гнійної травматології;

- як оцінити загальний стан хворого, провести фізикальне обстеження;

- Rö-логічні особливості остеомієліту;

- особливості клініки, діагностики та ліку­вання різних видів гнійної інфекції кісток;

- лабораторний і функціонально-діагности­чний контроль за станом хворого.


3.2. Вміти:

- здійснювати догляд за хворими з гост­рою гнійною інфекцією кісток;

- зібрати анамнез, провести опиту­вання, основні методи мануаль­ного обстеження, описати місцевий статус.

- підготувати хворих до діагностичних до­сліджень та лікувальних процедур;

- виконувати перев’язки хворим із норицевою формою остеомієліту;

- скласти набір інструментів для пе­рев’язки та оперативних втручань;

- призначити лікування хворим на гострий і хронічний остеомієліт.


^ 3.3. Опанувати практичні навички:

- обстеження опорно-рухового апарату;

- клінічної та рентгенологічної діагностики остеомієліту;

- підготовки хворих до діагностичних обстежень та лікувальних процедур;

- виконання пе­рев’язок;

- ведення відповідної документації


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)



Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1

Нормальна анатомія

Визначити локалізацію та розповсюдженість осередка запалення кістки.

2

Топографічна анатомія

Під час розкриття гнояка враховувати розташування судинно-нервових пучків.

3

Патологічна анатомія

Оцінити особливості запального процесу та норицевих ходів.

4

Мікробіологія

Взяти матеріал для мікробіологічного дослідження з вогнища запалення.

5

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Обстежувати хворих з гнійно-запальними процесами кісток. Оцінювати дані лабораторних досліджень.

6

Фармакологія

Скласти раціональну схему інфузійної терапії та антибіотикотерапії.

7

Рентгенологія

Виявити найважливіші рентгенологічні ознаки гострого та хронічного остеомієліту.


^ 5. Поради студенту.


5.1. Зміст теми:

Потрібно з’ясувати питання етіології, клініки, діагностики та лікування гострого і хронічного гематогенного остеомієліту, а також травматичного остеомієліту (див. таблицю):

^ Диференційна діагностика гематогенного та травматичного остеомієліту

Критерії

Гематогенний остеомієліт

Травматичний остеомієліт

Вік хворого

Першоджерело інфекції (карієс, ангіна, тонзиліт, гайморит, фурункул)

В анамнезі


Зона ураження


Локалізація

Процес розпочинається з

Шляхи інфікування

Клініка


Рентгенологічні ознаки


Лікувальна тактика


Наслідки

діти, підлітки

наявне


хронічні травми, авітаміноз, переохолодження, виснаження


стегнова, великогомілкова кістки

метаепіфіз

кісткового мозку (мієліт)

гематогенний

Гострий початок, синдром інтоксикації, різкі локальні болі Періодичні загострення, наявність нориць (хронічний процес)

періостит, відшарування окістя, ділянки остеопорозу та остеосклерозу, наявність секвестрів

Детоксикаційна, антибактерійна терапія. Розкриття підокісних абсцесів, міжм’язевих і підшкірних флегмон. Трепанація кістки, пломбування порожнини

^ Відставання ураженої кінцівки у рості, деформація кістки, сепсис

будь-який

відсутнє


перелом кістки, вогнепальне її поранення, операція остеосинтезу

будь-яка пошкоджена кістка


пошкоджена ділянка кістки

з кісткової тканини (остит)

контактний

Латентний перебіг, тупі ниючі болі в ураженій ділянці


остеопороз, розрідження кісткової тканини в ділянці перелому, наявність хибного суглоба

Антибактерійна, симптоматична терапія

^ Висічення норицевих ходів, резекція кісткових країв, апаратний остеосинтез

Псевдоартроз, амілоїдоз



Гематогенний остеомієліт спостерігається в дитячому та підлітковому віці. Це пояснюється деякими особливостями кровопостачання довгих трубчатих кісток у цьому віці – наявність окремих судинних сіток у епіфізів і діафізів довгої трубчастої кістки. Діафізи мають магістральний тип кровопостачання. Судини епіфізів представлені дрібною звивистою сіткою з наявністю множинних анастомозів. Ця особливість має вирішальне значення в етіології гематогенного остеомієліту, згідно теорії Лексера (емболічна теорія) – гематогенне розповсюдження бактеріальних емболів із первинного вогнища інфекції. Однак, згідно теорії С.М. Дерижанова, гематогенний остеомієліт виникає лише в сенсибілізованому організмі (теорія сенсибілізації). Виникненню гематогенного остеомієліту сприяють травми, переохолодження, хронічні інфекції, виснаження, що частіше зустрічається у особ чоловічої статі.

Уражається частіше всього стегнова та великогомілкова кістки. Перебіг захворювання може бути гострим або хронічним. Останній виникає, як правило, внаслідок перенесеного гострого процесу при неадекватному лікуванні. Існують первинно-хронічні форми гематогенного остеомієліту: абсцес Броді, альбумінозний остеомієліт Ольє, склерозуючий остеомієліт Гарре, однак вони зустрічаються рідко.

Розрізняють токсичну, септикопіємічну та місцеву форми гострого гематогенного остеомієліту. Особливості клінічного перебігу гострого гематогенного остеомієліту – наявність вираженого синдрому інтоксикації та місцеві прояви. З перших днів виникають інтенсивні локалізовані болі розпираючого характеру, при найменших рухах вони підсилюються. При розташуванні вогнища запалення біля суглоба кінцівка напівзігнута внаслідок рефлекторного скорочення м’язів. Пальпаторно і перкуторно можна виявити місце найбільшої болючості. Через кілька діб виникає набряк м’яких тканин, пізніше гіперемія, місцеве підвищення температури. Через тиждень від початку захворювання можна виявити флюктуацію. З метою ранньої діагностики запального процесу в кістці можна використати радіонуклідний метод і термографію.

Важливими рентгенологічними ознаками гострого гематогенного остеомієліту, які можна спостерігати не раніше, як через 2 тижні від початку захворювання, є периостит, відшарування окістя, наявність секвестрів, ділянок остеопорозу та остеосклерозу, останнє відрізняє остеомієліт від кістково-суглобового туберкульозу. У залежності від величини та розташування розрізняють тотальний, корковий, компактний, проникаючий секвестри.

Клінічні прояви при хронічному процесі за наявності нориці чи без неї, як правило, незначні. Вони підсилюються при загостренні захворювання. Для уточнення діагнозу виконують фістулографію – введення водорозчинного контрасту в норицевий хід із наступною рентгенографією.

Хронічний остеомієліт – захворювання з торпідним перебігом, його наслідки у дітей – відставання кінцівки у рості в довжину внаслідок ураження метаепіфізів великих трубчастих кісток. З огляду на це, важливим є своєчасне та адекватне лікування гострого гематогенного остеомієліту, попередження його переходу в хронічну форму. Лікування захворювання повинно передбачати інтенсивну детоксикаційну, антибактеріальну, імуномодулюючу, загальностимулюючу терапію.

Хірургічне лікування гострого гематогенного остеомієліту включає розкриття флегмони (параосальної, міжм’язевої, підшкірної), розсічення окістя над вогнищем, декомпресивне дренування кісткової порожнини – нанесення фрезевих отворів на кістку (трепанація кістки). При хронічному процесі використовують секвестректомію. Утворену порожнину пломбують кров’яним згортком із антибіотиками, хрящем, м’язом, консервованою кістковою тканиною, інертними пластмасами. При тотальному ураженні кістки використовують підокісну резекцію, і лише як виняток, ампутацію.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

Визначення остеомієліту.

Особливості анатомічної будови та кровопостачання кісток у дітей.

Етіопатогенез гематогенного остеомієліту.

Клінічні форми гематогенного остеомієліту.

Клініко-лабораторна діагностика гематогенного остеомієліту.

Рентгенологічні ознаки остеомієліту.

Загальні принципи лікування гематогенного остеомієліту.

Принципи оперативного лікування гематогенного остеомієліту.

Етіопатогенез травматичного остеомієліту.

Клініка та діагностика травматичного остеомієліту.

Оперативне лікування травматичного остеомієліту.

Первинно-хронічні форми остеомієліту.

Профілактика гематогенного та травматичного остеомієліту.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

- курація хворого на остеомієліт;

- оцінка рентгенограм;

- складання схеми лікування;

- вирішення ситуаційних задач.


^ 5.4. Питання для самоконтролю:

1. Етіопатогенез гематогенного та травматичного остеомієліту.

2. Теорії виникнення гематогенного остеомієліту.

3. Особливості клінічного перебігу гематогенного та травматичного остеомієліту.

4. Диференційна діагностика гематогенного та травматичного остеомієліту.

5. Rö-логічні ознаки остеомієліту.

6. Загальні принципи лікування гематогенного та травматичного остеомієліту.

7. Оперативне лікування гематогенного та травматичного остеомієліту.


^ 5.5. Задачі для самоконтролю:

1. Хворий 9 років, який 3 тижні тому переніс запалення середнього вуха, скаржиться на наростаючі болі в правій гомілці, що з’явилися позаминулої доби. Сон і апетит незадовільні, Т0 тіла 39,80 С. Верхня третина правої гомілки дещо набрякла, шкіра не змінена. При пальпації, осьовому навантаженні та перкусії по гребеню великогомілкової кістки різка болючість, Ваш попередній діагноз і тактика? Які додаткові обстеження необхідні?

Слід запідозрити гострий гематогенний остеомієліт правої гомілки. Хворого потрібно госпіталізувати в хірургічне відділення, де виконати загальний аналіз крові, сечі та Rö-графію правого стегна, де можна виявити ознаки періоститу.

2. У приймальне відділення звернувся хворий 12-ти років зі скаргами на інтенсивні постійні болі в правій нозі. Хворіє упродовж 14 діб. Шкірні покриви дещо бліді, вологі. Вечірня температура до 400С . У нижній третині правого стегна набряк і гіперемія шкіри, різка болючість при пальпації. Нога напівзігнута в колінному суглобі, він збільшений у розмірах; рухи в суглобі болючі. Ваш діагноз? Яка лікувальна тактика?

Варто думати за гострий гематогенний остеомієліт правого стегна, що ускладнився міжм’язевою чи підшкірною флегмоною. Необхідно хворого госпіталізувати в хірургічне відділення, виконати рентгенографію правого стегна. Загальне лікування проводиться за принципами лікування гострих гнійно-септичних захворювань. Показана невідкладна операція – розкриття флегмони з трепанацією стегнової кістки.

3. Хворий 23 років скаржиться на ниючі болі в лівій гомілці, періодичне підвищення температури до 380 С. У дитинстві лікувався з приводу гострого гематогенного остеомієліту лівої гомілки. На передній поверхні лівої гомілки нориця з незначними серозними виділеннями, незначний набряк. На рентгенограмі – у верхній третині гомілки потовщення окістя, ділянки остеопорозу та остеосклерозу, корковий секвестр. Діагноз? Лікування?

У хворого хронічний гематогенний остеомієліт лівої гомілки, норицева форма. Показане оперативне лікування: після фістулографії висічення норицевого ходу, секвестректомія. Утворену порожнину пломбують кров’яним згортком із антибіотиками, хрящем, м’язом, консервованою кістковою тканиною, інертними пластмасами.

4. Хворого 52-х років турбують ниючі болі в правій гомілці, періодичне підвищення температури до 380 С. Пересувається за допомогою милиць. Рік тому потрапив під колеса автомобіля, отримав відкритий перелом правої гомілки. Лікувався консервативно. На передній поверхні правої гомілки норицевий отвір з незначними серозно-гнійними виділеннями, навколо мацерація шкіри. Помірний набряк гомілки. На Rö-грамі – псевдоартроз, крайовий остеоліз кісткових уламків, ендостальний склероз, потовщення окістя. Ваш діагноз? Які додаткові методи обстеження необхідні? У чому полягає лікування?

У хворого хронічний травматичний остеомієліт правої гомілки, норицева форма. Необхідно виконати фістулографію для уточнення особливостей нориці, виявлення гнійних кишень. Показана операція – висічення нориці та некротизованих тканин, резекція кінців кісток, що утворюють хибний суглоб із накладанням аппарата Ілізарова.


^ 5.6. Тести для самоконтролю:

1. Які чинники сприяють виникненню гематогенного остеомієліту?

А. Травми.

Б. Переохолодження.

В. Вживання алкоголю.

Г. Ожиріння.

Ґ. Нервові розлади.


2. За гострого гематогенного остеомієліту частіше вражаються наступні кістки:

А. Хребет.

^ Б. Великогомілкова.

В. Склепіння черепа.

Г. Стегнова.

Ґ. Грудина.


3. З якої частини кістки розпочинається запалення за гематогенного остеомієліту?

А. Епіфіза.

Б. Діафіза.

В. Метаепіфіза.

Г. Метафізарного хряща.

Ґ. Будь-якої частини кістки.


4. Перші Rö-логічні зміни кістки за гострого остеомієліту слід очікувати не раніше, як:

А. На 4-5 добу.

Б. Через тиждень.

В. Через 2 тижні.

Г. Через 3 тижні.

Ґ. Через місяць.


5. Який додатковий метод використовують для дослідження нориць?

А. Ангіографію.

Б. Доплерографію.

В. Ендоскопію.

Г. Фістулографію.

Ґ. Термографію.


6. Важливими умовами транспортування за гострого гематогенного остеомієліту є:

^ А. Знеболення.

Б. Термоізолююча пов’язка.

В. Напівсидяче положення.

Г. Підвищене положення кінцівки.

Ґ. Транспортна іммобілізація.


7. Лікування гострого гематогенного остеомієліту передбачає застосування:

^ А. Інтенсивної детоксикації.

Б. Антигемофільної плазми.

В. Проносних засобів.

Г. Антибіотиків.

Ґ. Імуномодуляторів.


8. Оперативне лікування гострого гематогенного остеомієліту передбачає:

А. Екзартикуляцію.

^ Б. Розкриття флегмони.

В. Розсічення окістя.

Г. Ампутацію.

Ґ. Нанесення фрезевих отворів на кістку.


9. Необхідною умовою оперативного лікування гострого гематогенного остеомієліту є:

А. Пункція гнояка.

Б. Резекція суглоба.

В. Ендопротезування суглоба.

Г. Видалення окістя.

Ґ. Трепанація кістки.


10. Основною причиною травматичного остеомієліту є:

А. Вивих.

Б. Краш-синдром.

В. Закритий перелом.

Г. Відкритий перелом.

Ґ. Операції остеосинтезу.


Література.

Основна:

1. Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія.-К.:“Здоров’я”,1999. - С. 143-146.

2. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими: Допущено СМОЗ України як підручник для студентів ВМЗО ІІІ-IV рівнів акредитації, лікарів-інтернів, курсантів та аспірантів. – Вид. 2-е, доп. - К.: “Здоров’я”, 2004. – 616 с.

3. Петров С.В. Общая хірургія: Учебник для вузов с компакт-диском. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: ГЭОТАР – Медиа, 2005. – 768 с.

4. Лекційний матеріал.


Додаткова:

1. Акжигитов Г.Н., Юдин Я.Б. Гематогенный остеомиелит. - М.: Медицина, 1998. - 288 с.

2. Использование инфузионной терапии в комплексном лечении больных хроническим остеомиелитом: Методические рекоменд./ Сост.: Т.А.Куценко, Н.П. Грицай. - К.,1987. - 18 с.

3. Ранняя диагностика и тактика лечения острого гематогенного остеомиелита у детей (учебно-методические рекомендации для студентов мед. ин-та и врачей) / Сост.: Бережной В.И., Горячев В.В., Боднарь Б.Н. и др.; Черновицкий медиц. ин-т. - Черновцы, 1989. - 10 с.

^ 25. АНАЕРОБНА ТА ГОСТРА СПЕЦИФІЧНА ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ


1. Актуальність теми: Анаеробна та гостра специфічна хірургічна інфекція є однією з найбільш небезпечних захворювань, які уражають найчастіше людей активного творчого віку, обумовлюючи тимчасову, часом довготривалу непрацездатність, а також можуть призводити до виникнення важких ускладнень та летальних випадків. Цей вид раньової інфекції належить до найнебезпечніших для життя ускладнень ран різного генезу. За статистичними даними анаеробна інфекція вогнепальних ран виникає приблизно в 1-2% уражених. У зв’язку з цим вивчення даної теми має важливе практичне значення. Знання збудників, механізмів зараження, клінічної картини цих захворювань, є важливим моментом в діагностиці та наступному своєчасному їх лікуванні.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета

а) знати:

етіологію, збудники, патогенез анаеробної інфекції;

найважливіші клінічні прояви анаеробної інфекції;

принципи лікування анаеробної інфекції;

ранню радикальну активну хірургічну обробку ран;

загальне та місцеве призначення антибіотиків;

особливості гільйотинної ампутації;

покази та правила проведення лампасних розрізів;

специфічне лікування анаеробної інфекції;

визначення поняття правець;

класифікацію правця;

діагностику правця;

специфічну профілактику правця;

неспецифічну профілактику правця;

лікування правця;

догляд за хворими з правцем;

збудника та механізм зараження на сибірську виразку;

форми сибірської виразки;

клінічну картину сибірської виразки;

сибірковиразковий карбункул;

лікування сибірської виразки;

збудника та механізм зараження дифтерією ран;

клінічну картину дифтерії ран;

діагностику дифтерії ран;

методи лікування дифтерії ран.


б) вміти:

зібрати скарги, анамнез захворювання, звертаючи увагу на проведену долікарську допомогу;

виявити фактори, які передують виникненню газової гангрени;

провести діагностику анаеробної інфекції;

сформулювати обґрунтований клінічній діагноз газової гангрени;

призначити лікування в залежності від клінічної картини газової гангрени;

призначити специфічну профілактику анаеробної інфекції.

діагностувати правець за даними анамнезу та клінічної картини;

призначити специфічну профілактику правця;

призначити лікування хворому на правець;

доглядати за хворим з правцем;

діагностувати сибірську виразку за даними анамнезу та клінічної картини;

провести диференційну діагностику сибірської виразки з іншими видами виразок;

призначити лікування хворому на сибірську виразку;

діагностувати дифтерію ран за даними анамнезу та клінічної картини;

провести диференційну діагностику дифтерії ран з іншими ранами;

призначити лікування хворому на дифтерію рани.


в) опановувати навички:

огляд хворого на анаеробну інфекцію;

пальпація на предмет виявлення крепітації підшкірної клітковини;

визначення специфічного "симптому бритви" та "симптому лігатури";

постановки попереднього діагнозу при анаеробному ураженні.

збору анамнезу у хворого на правець;

огляд хворого на правець;

призначення специфічної профілактики правця конкретному хворому;

збору анамнезу у хворого на сибірську виразку;

огляд хворого на сибірську виразку та забір матеріалу для дослідження;

збору анамнезу у хворого на дифтерію ран;

огляд хворого на дифтерію ран та забір матеріалу для дослідження.


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Хімія


2. Мікробіологія


3.Фармакологія


Ідентифікувати та класифікувати хімічні речовини за будовою та особливостями впливу на мікро- та макроорганізм, зобразити формули неорганічних та органічних речовин.

Класифікувати збудників інфекційних захворювань, володіти методами бактеріологічного дослідження матеріалу та ідентифікувати збудників інфекційних захворювань.

Класифікувати основні антимікробні речовини за механізмом дії на збудників інфекції, вміти розраховувати дози хіміотерапевтичних речовин, вміти виписувати рецепти на основні хімічні антисептики.

5604961090489321.html
5605072066107939.html
5605188346560619.html
5605265696994927.html
5605333833525253.html